ДО ВІДОМА
Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки документу державного планування Стратегії розвитку Липоводолинської селищної територіальної громади на 2021-2027 рр.
- замовник: Липоводолинська селищна територіальна громада Сумської області, 42500, Україна, Сумська обл., Роменський район, смт Липова Долина, вулиця Роменська, будинок 10, тел. 05452-51191, e-mail: ldol_sr@ukr.net
2) вид та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування:
- вид документа державного планування – Стратегія розвитку Липоводолинської селищної територіальної громади на 2021-2027рр. Розроблений згідно з технічним завданням на проєктування замовника – Липоводолинської селищної територіальної громади Сумської області.
Стратегія розвитку Липоводолинської селищної територіальної громади на 2021-2027рр. є документом державного планування місцевого рівня, яким визначаються пріоритетні напрями економічного і соціального розвитку, підвищення стандартів життя населення шляхом розбудови інфраструктури, забезпечення якості та загальної доступності публічних послуг, підтримки ініціатив малого бізнесу та створення позитивного іміджу території Липоводолинської селищної територіальної громади (далі - Липоводолинська селищна ОТГ).
Стратегічна екологічна оцінка Стратегії дає можливість зосередитися на всебічному аналізі можливого впливу планованої діяльності на довкілля та використовувати результати цього аналізу для запобігання або пом’якшення екологічних наслідків в процесі стратегічного планування.
Метою СЕО є забезпечення високого рівня охорони довкілля та сприяння інтеграції екологічних факторів, які необхідно врахувати при підготовці Стратегії з метою забезпечення збалансованого (сталого) розвитку території Липоводолинської селищної ОТГ.
Для реалізації цієї мети передбачається низка програмних заходів:
• розвиток інноваційної інфраструктури, методично-консалтингове забезпечення, розширення зв’язків вітчизняних науковців і винахідників з іноземними підприємствами;
• підвищення спроможності, що реалізується як шляхом культурно-просвітницької діяльності, підвищення інноваційної культури, так і через освітню діяльність, спрямовану на забезпечення успішної кар’єри молоді після завершення навчання у закладі вищої освіти за одним з обраних напрямів: започаткування власної справи, робота на підприємстві, що відповідає сучасному технологічному рівню, або наукова (викладацька) робота.
• створення із залученням світових експертів і менторів шкіл обміну досвідом та національних ресурсів з навчання підприємництву та інноваціям, зокрема мережі підвищення кваліфікації як для викладачів, так і для керівників закладів вищої освіти та наукових установ. Ці структури також можуть надавати консультаційно-методичну допомогу щодо участі в європейських програмах, пов’язаних з інноваціями, таких як Горизонт 2020 та майбутня Рамкова Програма ЄС на 2021-2027 роки, EUREKA, COSME тощо, та поширювати позитивний досвід успішних учасників цих програм;
• покращення якості освіти шляхом наближення її до потреб глобального ринку, підтримка запровадження навчальних дисциплін з підприємництва, фінансової грамотності та охорони інтелектуальної власності;
• забезпечити створення навчальних матеріалів із підприємництва та інновацій, які підвищували б обізнаність, починаючи зі школи, навчали азів створення власного бізнесу, фінансової грамотності та охорони інтелектуальної власності;
• розробити методичні матеріали щодо залучення до виконання спільних інноваційних проектів студентів різних спеціальностей;
• збільшити кількість інформаційних заходів та їх аудиторію для поширення позитивного досвіду успішних стартапів, інноваційних проектів, запровадити регулярні всеукраїнські та міжнародні заходи за участі представників науки, освіти та бізнесу для налагодження взаємозв’язку між ними;
• забезпечити методично-консультаційну допомогу з різних аспектів провадження інноваційної діяльності;
• розробити Дорожню карту реалізації Цілей сталого розвитку, визначених у Національній доповіді, затвердженій Міжвідомчою робочою групою високого рівня з питань організації процесу впровадження Цілей сталого розвитку в Україні.
зв’язок з іншими документами державного планування:
Екологічна безпека територій передбачає дотримання встановлених природоохоронним законодавством вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, збереження та раціонального використання природних ресурсів, санітарно-гігієнічних вимог щодо охорони здоров'я людини, здійснення заходів для нейтралізації, утилізації, знищення або переробки всіх шкідливих речовин і відходів.
Передбачені заходи з охорони водного басейну відповідно до вимог Водного Кодексу України, Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проєктування», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.04.2013 №133, ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проєктування», затвердженого наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.04.2013 №134 та від 28.08.2013 №410.
В процесі стратегічної екологічної оцінки документу державного планування необхідно розглянути та проаналізовати документи, що містять екологічні цілі, а також заходи і завдання у сфері охорони здоров'я Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», Рішення 16 сесії Сумської обласної ради шостого скликання від 10.08.2016р., яким затверджено «Комплексну програму поводження з відходами в Сумській області на 2016-2020 роки».
Стратегію розроблено з урахуванням завдань та положень інших документів державного планування, а саме:
- Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №385, із змінами;
- Плану заходів на 2018-2020 роки з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2018 року № 733, із змінами;
- Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020», схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015;
- Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2017 №275-р, із змінами;
- Стратегії регіонального розвитку Сумської області на 2021-2027 роки та План заходів на 2021-2023 роки з її реалізації, затвердженої рішенням Сумської обласної ради від 11.12.2020.
Стратегічну мету з формування в Україні високорозвинутої соціально орієнтованої економіки, що базується на знаннях та інноваціях, передбачено Стратегією сталого розвитку «Україна-2020», схваленою Указом Президента України № 5 від 12.01.2015 р., планами дій з імплементації Угоди про асоціацію з ЄС, зобов’язаннями України щодо досягнення національних Цілей сталого розвитку на період до 2030 р.
Таблиця 1. відповідності завдань Стратегії цілям екологічної політики на національному і регіональному рівнях
|
Цілі, викладені в національних документах стратегічного планування |
Цілі програм в сфері охорони довкілля та економічно- соціального розвитку на регіональному рівні
|
Завдання, викладені в Стратегії |
|
1 |
2 |
3 |
|
Атмосферне повітря |
||
|
Зменшення викидів забруднюючих речовин (ЗР) до 2030 р на 22,5 % і парникових газів на 60 % (базовий рік – 2015)., у т.ч.:
|
Сприяння суб’єктом господарювання у виконанні вимог природоохоронного законодавства, реалізації діяльності щодо навантаження на довкілля, а також виконанні контролюючих функцій |
Зменшення викидів ЗР шляхом оптимізації схеми дорожнього руху, озеленення територій, зокрема, прилеглих до проїзних частин вулиць, тротуарів, зон відпочинку. Звітом необхідно надати рекомендації щодо використання сучасних технологій у виробничих процесах, в системах опалення, використання альтернативних джерел енергії, застосування альтернативних видів пального для автотранспорту, облаштування велодоріжок та велостоянок. |
|
Водні ресурси |
||
|
Запобігання забрудненню водних ресурсів |
Охорона та раціональне використання водних ресурсів та земель водного фонду. |
1. Модернізація систем водопостачання та водовідведення, впорядкування та очистка шахтних колодязів. 2.Згідно діючих норм, в сільських населених пунктах застосовується відкрита системи збору поверхневих стічних вод до локальних очисних споруд (піско- та жироуловлювачів) (відновлення систем водовідведення та вододренажів, інвентеризація стану каналів та інших інженерних мереж). |
|
1.Охорона земель і грунтів. 2.Вміст ЗР у грунті. |
Контроль за вмістом ЗР у грунті |
1.Благоустрій та озеленення територій. 2. Капітальний ремонт вулиць. |
|
Відходи |
||
|
1.Управління відходами та ресурсами, повернення у господарський обіг ресурсоцінних матеріалів. 2.Частка відходів, що захоронюються, до 2030р. зменшити до 35 % (базовий рік- 2015) |
Раціональне використання та зберігання відходів виробництва та побутових відходів; вдосконалення системи санітарної очистки території шляхом налагодження своєчасного збору та знешкодження ТВП; удосконалення системи роздільного збирання, сортування та утилізації сміття |
Скорочення утворення відходів, переробка та повторне використання (очисні споруди, рекультивація існуючих полігонів (площею до 20 га), ССК). Організація роздільного збору та вивезення твердих побутових відходів. Розробка схеми санітарного очищення населених пунктів громади; Запровадження в дію обласної/регіональної Програми поводження з ТПВ; надаються рекомендації щодо облаштування майданчиків для розміщення сміттєзбирних контейнерів. Контроль за підтримкою санітарного стану на територіях населених пунктів громади |
|
Здоров’я населення |
||
|
Покращених умов санітарії населених місць |
Покращення санітарних умов населених пунктів; модернізація закладів охорони здоров’я |
Забезпечення населення села якісною питною водою централізованого водопостачання; забезпечення системи раціонального водовідведення та очистки поверхневого стоку з території населеного пункту (з урахуванням інженерно-геологічних факторів тощо). Забезпечення проєктних об’єктів локальними очисними спорудами каналізації. Функціонування ФАПу. Сприяння розробки та впровадження нових методів діагностики, лікування, профілактики та реабілітації. |
3) якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів):
Стратегія розвитку Липоводолинської селищної територіальної громади на 2021-2027рр. охоплює такі види господарської діяльності: транспортний комплекс, житлово-комунальне господарство та комунальна інфраструктура, соціальний захист населення, освіта, охорона здоров’я, культура і туризм, підтримка внутрішньо переміщених осіб, захист прав і свобод громадян, забезпечення законності та правопорядку, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планової діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті 3.
Стратегією передбачається очищення ставків, русл річок, такий вид діяльності належить до другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля. Стратегією передбачається капітальний ремонт очисних споруд КП ЖКГ «Липоводолинське» в смт Липова Долина (потужністю до 10 тис. м3/добу, не належить до об’єктів ОВД); розміщення полігону, ССК (оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення) обсягом 100 тонн на добу або більше); введення в експлуатацію топкової на альтернативних видах палива по вул. Роменська 45 смт Липова Долина, установка твердопаливного котла у приміщенні ФАПу в с. Московське, встановлення твердопаливного котла в Яснопільщанському НВК (потужністю до 50 мегават, не належить до об’єктів ОВД). У разі збільшення потужностей, об’єкти будуть підлягати оцінці впливу на довкілля.
4) ймовірні наслідки:
а) для довкілля, у тому числі для здоров’я населення:
- на даній території відсутні джерела забруднення, суб’єктам господарської діяльності не видавались дозволи на викиди атмосферного забруднення та спеціальне водокористування (скид стічних вод); на території планування відсутні організовані місця видалення та утилізації побутових відходів; джерелом негативного впливу на атмосферне повітря та грунти можуть бути виробничі об’єкти, згадані в Стратегії (але ці підприємства повинні бути IV-V класу санітарної класифікації та розташовуватися на нормативній відстані від житлової забудови). Тобто негативного впливу не повинно бути; Стратегією передбачається скорочення утворення відходів, переробка та повторне використання (очисні споруди, полігон, ССК), вказані об’єкти є джерелом негативного впливу на довкілля у разі недотримання технології виробництва. В цілому, розміщення таких об’єктів призведе до покращення екологічної ситуації за умови дотримання технології виробництва та всіх екологічних та санітарних норм;
- в період будівництва об’єктів та в процесі експлуатації вплив на підземні води – тимчасовий. Проєктом передбачається будівництво та капітальний ремонт водопровідних мереж в населених пунктах від існуючих свердловин; впорядкування та очистка шахтних колодязів; модернізація систем водопостачання та водовідведення – перелічені заходи матимуть позитивний вплив на довкілля;
- порушення (руйнування) ґрунтів під час нового будівництва (трансформація шарів землі), руху транспортних засобів, які можуть підсилюватись під впливом природних чинників - вітру, дощових потоків, тощо – вплив тимчасовий;
- на соціальне середовище – вплив позитивний, оскільки проєктом передбачається розвиток пріоритетних напрямів економічного і соціального розвитку, підвищення стандартів життя населення шляхом розбудови інфраструктури, забезпечення якості та загальної доступності публічних послуг, підтримки ініціатив малого бізнесу та створення позитивного іміджу території громади. Сталий розвиток передбачає: суспільний прогрес та рівність, стабільне економічне зростання, захист навколишнього середовища, збереження природних ресурсів;
б) для територій з природоохоронним статусом: негативного впливу не передбачається. На території Липоводолинської ОТГ є території, що пропоновані до включення до Смарагдової мережі Європи. В межах зони регульованої рекреації та господарської зони ПЗФ та поряд з ними не передбачено виробничих об’єктів чи їх СЗЗ, отже впливу не передбачається. На території Липоводолинського району Сумської області розташований Колядинецький заказник —ландшафтний заказник місцевого значення в Україні;
в) транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення: транскордонний вплив відсутній.
5) виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі якщо документ державного планування не буде затверджено:
Зважаючи комплексність рішень Стратегії, що обумовлюється необхідністю виконання стратегічних цілей, призначених для різних видів соціальної, рекреаційної та комунікаційної діяльності, здійснюється розгляд виправданих альтернатив планованих рішень.
Загальною альтернативою є гіпотетичний (нульовий) сценарій, при якому дані Стратегії не затверджуються.
У разі незатвердження документа державного планування (“нульовий варіант”), та відмови від реалізації запланованих заходів, передбачених Стратегією (інвентаризації ресурсів та активів громади; забезпечення населених пунктів та ОТГ в цілому актуальною містобудівною документацією; підтримки виробництва органічної продукції та екологічно чистих продуктів; ефективного управління водними, лісовими ресурсами та сферою санітарії; скорочення утворення відходів, переробка та повторне використання (очисні споруди, полігон, ССК); впровадження енергоефективних заходів та енергоменеджменту; розробки та впровадження програми благоустрою в населених пунктах громади), призведе до неможливості покращити ситуацію в громаді щодо соціально-економічного розвитку та екологічної безпеки. Цей сценарій може розумітися як продовження поточних (найчастіше несприятливих) тенденцій щодо стану довкілля.
6) дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час стратегічної екологічної оцінки:
Предметом стратегічної екологічної оцінки є Стратегія та її потенційний вплив на стан довкілля та здоров’я населення. Стратегія - є головним документом економічного та соціального розвитку на місцевому рівні, ключове значення у виконанні СЕО такого документу є методи стратегічного аналізу. Застосування цільового аналізу при проведенні стратегічної екологічної оцінки дозволить встановити відповідність Стратегії загальним цілям охорони довкілля та забезпечення безпечного для здоров’я населення середовища існування, що встановлені на місцевому та регіональному рівнях. Комплекс методів проведення СЕО може бути розширений та поглиблений в залежності від характеру планованих рішень документу державного планування і інших цільових програм, виконання яких передбачається у 2021-2027 роках.
Для розробки CEO передбачається використовувати наступну інформацію: доповіді про стан довкілля, статистичну інформацію, дані моніторингу стану довкілля, оцінку впливу на довкілля планової діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля (у разі наявності). Дослідження щодо якості води, грунту власниками та користувачами ділянок повинні проводитись постійно, під час експлуатації об’єктів.
Збір та аналіз екологічних даних по території громади. Для цього необхідно керуючись принципами місцевого самоврядування зобов’язати всіх суб'єктів господарювання в межах громади надати інформацію про: кількість та місце розташування стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; межі санітарно-захисних зон шкідливих об’єктів громади; перевірка дотримання граничнодопустимих викидів (ГДВ); об'єм утворення відходів, наявність місць видалення відходів (МBB) та об'єм накопичення відходів; об’єм скидів стічних вод та їх відповідність встановленим граничнодопустимим скидам (ГДО).
Під час підготовки звіту стратегічної екологічної оцінки визначити доцільність і прийнятність запланованих заходів і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки довкілля. А також прогноз впливу на довкілля зазначених напрямків Стратегії з урахуванням природних, соціальних та техногенних умов.
Надати рекомендації щодо комплексу заходів, спрямованих на виявлення характеру, інтенсивності і ступеня небезпеки впливу на стан навколишнього середовища та здоров'я населення будь-якого виду господарської діяльності, можливість ведення якої передбачена документом державного планування.
Вивчити в регіональному плані природні умови території, яка межує з територією громади, включаючи характеристику поверхневих водних систем, ландшафтів (рельєф, родючі ґрунти, рослинність та ін.), геолого-гідрогеологічні особливості території та інших компонентів природного середовища, за матеріалами регіональної доповіді (на подальших стадіях проєктування).
Повідомити громадськість про ефективність проєкту і можливі екологічні наслідки.
Спосіб стратегічної екологічної оцінки – інтегрована в процес розробки ДДП.
Метод, який застосовувався під час СЕО – SWOT – аналіз.
7) заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування:
Зважаючи на державну політику в галузі енергозбереження, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів, при реалізації документу державного планування доцільно максимально повно використовувати сучасні високоефективні екоенергозберігаючі технології та матеріали, зокрема огороджуючі конструкції з мінімальним коефіцієнтом теплопровідності, сучасні альтернативні джерела енергії, інженерне обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії, тощо.
Необхідно організувати моніторинг стану довкілля, використання земельних ділянок згідно функціонального призначення, передбаченого документом державного планування.
Заходи щодо покращення ситуації за компонентами середовища:
|
Проєктне рішення (з потенційним негативним впливом) |
Потенційний кумулятивний вплив |
Запропонований захід з пом’якшення впливу |
|
|
Атмосферне повітря |
|
|
Розміщення проєктних об’єктів, функціонування існуючих об’єктів
|
1.Збільшення щільності забудови території громади;
2.Викиди в атмосферне повітря автономних систем опалення та транспортними засобами (збільшення транспортного навантаження по території громади);
|
Контроль за дотриманням режиму санітарно-захисних зон виробничих та сільськогосподарських підприємств. Впровадження сучасних систем опалення із застосуванням теплових установок (теплогідромеханічні генератори, теплові насоси і т.ін). Вибір конструктивних та технологічних рішень систем опалення вирішується на стадії робочого проєктування з урахуванням норм охорони навколишнього середовища за результатами Оцінки впливу на довкілля. Передбачається капітальний ремонт вулиць з улаштуванням твердого покриття та озелененням в межах червоних ліній. Лабораторний контроль за станом атмосферного повітря під час експлуатації об’єктів. |
|
|
Вода |
|
|
Функціонування існуючих об’єктів та розміщення проєктних об’єктів |
1.Забруднення грунтових вод поверхневими стоками |
Рекомендації щодо облаштування майданчиків для сміттєзбірних баків з твердим покриттям та огорожею.
|
|
Модернізація систем водопостачання та водовідведення, впорядкування та очистка шахтних колодязів. |
1.Забруднення грунтових вод стоками у разі неякісного улаштування споруд чи їх виходу з ладу/наповнення |
Контроль якості води в мережі. Контроль за станом очисних споруд, регулярний огляд та ремонт. Контроль якості грунтових вод.
|
|
Реконструкція дорожньо-транспортної мережі з розширенням та реконструкцією існуючих вулиць та доріг |
1.Забруднення грунтових вод паливно-мастильними матеріалами |
Реконструкцію та будівництво вулиць та доріг проводити згідно діючих відомчих норм. Контроль за дотриманням норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт. Улаштування системи збору поверхневих стічних вод. |
|
|
Грунти |
|
|
Функціонування існуючих об’єктів та розміщення проєктних об’єктів
|
1.Порушення природного стану грунтів під час будівництва комунікацій, виконання інженерної підготовки території. 2.Забруднення від утворених ТПВ.
|
Облаштування майданчиків для сміттєвих баків з твердим покриттям, огорожею. Контроль за зберіганням родючого шару грунту, який зазнає переміщення під час будівельних робіт та його подальшим використанням. Лабораторний контроль за станом грунту. |
|
Модернізація систем водопостачання та водовідведення, впорядкування та очистка шахтних колодязів. |
1.Порушення природного стану грунтів під час будівництва комунікацій, виконання інженерної підготовки території. 2.Забруднення грунтових вод стоками у разі неякісного улаштування споруд чи їх виходу з ладу/наповнення |
Контроль за зберіганням родючого шару грунту, який зазнає переміщення під час будівельних робіт та його подальшим використанням. Лабораторний контроль за станом грунту.
Контроль за станом інженерних мереж та очисних споруд, регулярний огляд та ремонт. Контроль якості грунтових вод. |
|
Розвиток транспортної інфраструктури |
1. Забруднення від утворених ТПВ. 2. Забруднення паливно-мастильними матеріалами |
Рекомендації щодо облаштування майданчиків для сміттєвих баків з твердим покриттям, огорожею. Контроль за зберіганням родючого шару грунту, який зазнає переміщення під час будівельних робіт та його подальшим використанням. Улаштування системи збору поверхневих стічних вод. Лабораторний контроль за станом грунту. |
|
|
Біорізноманіття |
|
|
Функціонування існуючих об’єктів та розміщення проєктних об’єктів
|
1.Скорочення площі ділянок природного рослинного покриву. 2. Збільшення антропогенного навантаження. 3.Збільшення акустичного та хімічного забруднення фауни. 4.Збільшення вібраційного, хімічного забруднення флори. |
Контроль за кількістю зелених насаджень, що видаляються під час будівельних робіт. Контроль за площею озеленення населених пунктів. Контроль за зберіганням родючого шару грунту, який зазнає переміщення під час будівельних робіт та його подальшим використанням. Лабораторний контроль за станом атмосферного повітря, грунту |
|
Розвиток транспортної інфраструктури |
1.Хімічне, акустичне, вібраційне забруднення. 2.Забруднення від утворених ТПВ. 3.Забруднення паливно-мастильними матеріалами |
Озеленення територій навколо об’єктів транспорту. Облаштування майданчиків для сміттєвих баків з твердим покриттям, огорожею. Контроль за зберіганням родючого шару грунту, який зазнає переміщення під час будівельних робіт та його подальшим використанням. Улаштування системи збору поверхневих стічних вод. Лабораторний контроль за станом атмосферного повітря, грунту. |
|
|
Здоров’я населення |
|
|
Функціонування існуючих об’єктів та розміщення проєктних об’єктів, функціонування дорожньо-транспортної мережі
|
1.Скорочення площі ділянок озеленення, природного рослинного покриву, і, відповідно, зменшення елементів фотосинтезу. 2.Викиди в атмосферне повітря автономних систем опалення та транспортними засобами (збільшення транспортного навантаження); 3.Акустичне забруднення біологічне |
Дослідження фактичного рівня та динаміки захворюваностей в ОТГ (передусім дитячі онкозахворювання). Контроль за дотриманням режиму санітарно-захисних зон виробничих та сільськогосподарських підприємств. Контроль за кількістю зелених насаджень, що видаляються під час будівельних робіт. Контроль за площею озеленення земельних ділянок (під час видачі містобудівних умов та обмежень забудови об’єктів громадського призначення, будівельного паспорту для індивідуальних житлових будинків). Розміщення значних зелених масивів на території населених пунктів (як компенсація забудованим). Контроль за зберіганням родючого шару грунту, який зазнає переміщення під час будівельних робіт та його подальшим використанням. Лабораторний контроль за станом атмосферного повітря, грунту. |
|
Розвиток транспортної інфраструктури |
1.Хімічне, акустичне, вібраційне забруднення. 2.Забруднення від утворених ТПВ. 3.Забруднення вихлопними газами
|
Озеленення територій навколо об’єктів транспорту. З метою покращення умов для проживання населення, звітом надаються рекомендації щодо будівництва безшумового дорожнього покриття дороги. Крім цього пониження рівня шуму планується досягти архітектурно-планувальними прийомами: ущільнення зеленої смуги з боку проїзної частини. Облаштування майданчиків для сміттєвих баків з твердим покриттям, огорожею. Контроль за зберіганням родючого шару грунту, який зазнає переміщення під час будівельних робіт та його подальшим використанням. Улаштування системи збору поверхневих стічних вод. Лабораторний контроль за станом атмосферного повітря, грунту. |
8) пропозиції щодо структури та змісту звіту про стратегічну екологічну оцінку: звіт про стратегічну екологічну оцінку має відповідати вимогам ч. 2 ст. 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».
9) орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, та строки їх подання:
Пропозиції просимо подавати особисто або через уповноваженого представника у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім’я та по-батькові, місця проживання, особистого підпису; від юридичних осіб – із зазначенням їх найменування, місця знаходження, посади і особистого підпису керівника до Липоводолинської селищної територіальної громади за адресою: 42500, Україна, Сумська обл., Роменський район, смт Липова Долина, вулиця Роменська, будинок 10.
