СІМЕЙНІ ФОРМИ ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ
Сімейне виховання є пріоритетом для гармонійного розвитку дитини. В Україні існують різні правові форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Кожна з них має свої особливості та юридичні наслідки.
УСИНОВЛЕННЯ
Це прийняття дитини у сім’ю на правах дочки чи сина. Усиновлення є найбільш пріоритетною формою, оскільки дитина втрачає статус сироти і стає повноправним членом родини з усіма правами успадкування.
Таємниця усиновлення охороняється законом , а батьківські права та обов’язки переходять до усиновлювачів у повному обсязі.
ОПІКА ТА ПІКЛУВАННЯ
Найчастіше встановлюється щодо дітей, які мають родинні зв’язки (бабусі, дідусі, тітки, дядьки).
Опіка встановлюється над дітьми до 14 років.
Піклування — від 14 до 18 років.
Опікун є законним представником дитини, але не стає її батьком юридично. Держава виплачує допомогу на утримання дитини.
ПРИЙОМНА СІМ’Я
Це сім’я або окрема особа, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від 1 до 4 дітей.
Діти перебувають у такій сім’ї до досягнення 18-річчя (або до 23 років, якщо навчаються). Прийомні батьки отримують державну соціальну допомогу та грошове забезпечення за надання послуг з виховання.
ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ (ДБСТ)
Це окрема сім’я, яка бере на виховання не менше 5 дітей. Загальна кількість дітей у такій родині (включаючи рідних) не може перевищувати 10 дітей.
ДБСТ створюється для того, щоб діти, особливо брати та сестри, могли виховуватися разом у сімейних умовах, а не в інтернатах.
ПАТРОНАТ НАД ДИТИНОЮ
Це тимчасова форма допомоги. Патронатні вихователі беруть дитину, яка опинилася в складних життєвих обставинах, на строк від 3 до 6 місяців.
Поки дитина перебуває у патронатній сім’ї, соціальні служби працюють з біологічними батьками, щоб подолати кризу, або шукають для дитини постійну родину.
Головна мета всіх цих форм — забезпечити дитині право на любов, безпеку та виховання в родині, а не в стінах державних інституцій.
