ЗАГИБЛОМУ ГЕРОЮ ЄВГЕНІЮ ПЕТРАШУ ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ
Сьогодні у Липоводолинському ліцеї відбулося відкриття меморіальної дошки на честь Петраша Євгена Вячеславовича, полеглого воїна-захисника, який загинув на війні захищаючи територіальну цілісність і незалежність рідної землі.
Пам’ять захисника України прийшли вшанувати представники влади, рідні, близькі, вчителі, учні, громадськість.
Почесне право відкрити пам’ятний знак воїну, який виконував обов’язок перед Україною та нашим народом було надано дідусю Героя – Миколі Петровичу.
Зі словами скорботи, вдячності та шани до рідних та присутніх звернувся секретар селищної ради Ростислав САВЧЕНКО: «Важко говорити про втрати, але коли із життя йдуть зовсім молоді, говорити важко і боляче вдвічі. Усе життя було ще попереду, проте війна зробила непоправне… Вічна пам’ять Героям України!».
Хвилиною мовчання учасники зібрання вшанували пам’ять Євгена та всіх полеглих захисників України.
Довідково:
Народився Петраш Євген Вячеславович 20 березня 1994 року в місті Суми, переїхав до Києва в 10 років. Вперше сів за шкільну парту маленький Женя саме в Липоводолинському ліцеї (тоді ще Липоводолинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів), далі навчався і закінчив 11 класів в Київській школі № 63, 2011 року вступив до декількох вищих навчальних закладів, але вибрав для подальшого навчання НТУУ «КПІ» Факультет соціології і права.
Навчання закінчив заочно, тому що після 4-го курсу, у травні 2015 року, пішов добровольцем на війну. Євгену Петрашу було 27, він працював у сфері IT.
2015 року створив благодійну організацію БФ «Україна Переможе», щоб допомагати побратимам, які були поранені чи потребували матеріальної допомоги, а також допомагав батькам побратимів, які загинули в АТО.
В перший день, коли почалося вторгнення, Женя відправив Наталю, свою кохану дівчину з Києва, а сам знову пішов на війну. 24 лютого 2022 виконав мобілізаційне розпорядження про військовий обов'язок і як військовозобов'язаний оперативного резерву № 1 прибув в місце розташування полку Азов київської тероборони. 3 березня 2022 Євген Петраш (Юджин) в складі своєї групи мав виявити передній край ворога в районі населеного пункту Ворзель і закріпитись на позиції. Проте, ворог вже проривався до Бучі і група отримала наказ затримати ворожі сили, щоб лінія оборони встигла закріпитись. Під час тяжкого бою, який тривав більше 12 годин, групу Євгена почали брати в оточення. Під час бою були поранені і вбиті, Юджин витягнув з під шквального вогню пораненого побратима на псевдо Бойко, якого вдалось з іншими бійцями евакуювати в тил. Євген зазнав тяжкого поранення від міни.
Залишившись на позиції, тримав периметр, прикриваючи відхід побратимів і загинув, виконавши свій військовий обов'язок до кінця.
Тіло Євгена довго не могли знайти. Ворзель був в окупації…… В квітні після звільнення Київщини батьки Євгена Петраша змогли дістатись до Ворзеля і забрати сина……
Вічна пам’ять героям! А нам всім найшвидшої Перемоги та мирного неба над Україною.
